Ті заповіді Тори, які називаються хукім, пов’язані з ірраціональними глибинами буття, які не осягнути буденним раціональним мисленням. Таким є й канон сюрреалізму.
Тижневий розділ Хукат починається словами:
“Промовив Господь до Мойсея і до Арона: “Ось установа закону, що заповідає Господь” (Бемідбар/Числа, 19:1,2)
Мовою ориґіналу “установа закону” חקת התורה – “хукат га-тора”. Закони Тори в залежности від їх змісту називаються хукім, мішпатім та едот. Мішпатім – такі закон Тори, що можна зустріти й у світському законодавстві. Приклад мішпатім – “не вбий”, “не вкради”. Едот – “свідчення” – наприклад, заповідь святкувати Песах на пам’ять про вихід з Міцраїму-Єгипту.
Хукім – найбільш загадковий різновид законів Тори. Еталонним взірцем хукім є закон про руду ялівку (пара адума), попіл якої, розчинений у воді, позбавляє від нечистоти, яка виникає при дотику до мертвого тіла. Власне, з цього закону й починається глава Хукат.
Так багато запитань і так мало відповідей: чому ялівка має бути рудою, чому її шхіту робить не священик, а пересічний ізраїльтянин, чому її попіл наводить нечистоту на того, хто його готує, й той же самий попіл очищує від нечистоти тума, що виникає від доторкання до мертвого тіла?
Закон про руду ялівку не був зрозумілим навіть царю Шеломо – а він був одним з найбільших мудреців усіх часів. Певно тому й мав мужність зізнатися: “Усе це я в мудрості випробував, і сказав: Стану мудрим! Та далека від мене вона!” (Когелет/Еклесіяст, 7:23) Вважається, що він це сказав саме про закон пара адума.
Також за традицією вважається, що з часу дарування Тори було заклано дев’ять рудих ялівок. Десяте жертвопринесення ялівки зробить Машиах.
З інших питань, що при читанні розділу Хукат викликають подив: чому Моше, найбільшому пророку, якого Тора називає людиною Божою, був виголошений такий суворий присуд за ніби незначний проступок? Чому, аби зцілитися від укусу змія-сарафа, треба було подивитися на його мідне зображення?
У різні часи коментатори Тори намагалися дати відповіді на ці запитання, але яснішого розуміння від цього не з’явилося. Здається, весь тижневий розділ Хукат промовляє: ось тут саме час вимкнути раціональне мислення. З його допомогою ви тут все одно ніц не зрозумієте.
Якщо розглядати Тору, як літературний текст, ця глава зокрема, певно, є першим взірцем сюрреалізму в літературі. Заповіді хукім пов’язані з ірраціональними глибинами буття, які не осягнути буденним раціональним мисленням. Саме таким є й канон сюрреалізму.
Хукім – закони, для виконання яких потрібна віра в те, що їх встановив Автор Всесвіту, й навіть якщо нам вони незрозумілі, Йому видніше за якими саме законами живе Його світ, Його твір. Ці закони вчать довіряти Богу.
Сальвадор Далі. Примарна корова. 1928.
ילקוט 