Галицька Юдея, буковинська Самарія, подільський Ханаан

Геральдичні збіги між прапорами давнього Ізраїля та гербами українських земель і міст можуть бути випадковими, але ми бачимо, що середньовічна та ранньомодерна геральдика явно повторювала взірці, що виникли на самому світанку історії. У тижневому розділі Бемідбар є такі вірші:  “Господь промовив до Мойсея та Арона: “Сини Ізраїля отаборяться, кожен з них під своїм прапором, під

Псалом пацифіста

Ці рядки ніби написані сьогодні. До того ж згадану в псалмі географічну назву вже років 350 як асоціюють з Москвою. У Тегілім 120 є промовисті рядки, справжній лемент древнього пацифіста:  “Горе мені, що замешкую в Мешеху, що живу із шатрами Кедару! Довго душа моя перебувала собі разом з тими, хто ненавидить мир: я за мир,

Світло для прикордоння

Якщо Храм – це модель світу, певно, окремі деталі цієї моделі мають бути прообразами існуючих земних об’єктів, зокрема й населених пунктів.  Йешаягу бен Авраам Галеві Горовиць – рабин, містик, каббаліст, який жив у XVI-XVII століттях, у своєму творі “Шней лухот га-беріт” (“Дві скрижалі заповіту”) висловив таку думку:  “Храм, прообраз світобудови, названий “брамою небес”, бо Божественне

Скеля караїмів

Скеля, з якої текла вода. Це не лише сюжет із Тори, а й рукотворний об’єкт, поруч із яким віками жили караїми. Аби створити цю складну гідротехнічну споруду, було потрібно керуватися розумом. І це знайшло відображення в назві караїмського міста. У тижневому розділі Хукат читаємо такі слова, що промовив ГаШем до Моше:  “Візьми жезло, та збери

Схід

У ТаНаХу кілька разів трапляється фраза “сини сходу” – “бене кедем” בְנֵי קֶדֶם (Шофтім/Судді, 6:3; Мелахім Алеф, 5:10 / 3 Цар. 4:30; Ійов, 1:3). Слово “схід” – кедем קדם – у лешон кодеш пов’язане зі словом кодем קודם – колишній, початковий. Це щось традиційне, те, що було раніше. Справді, Схід у нас асоціюється з традиціоналізмом,

Бейт-Шеан – місто скитів

Дехто їхав з України до Ізраїлю ще до того, як це стало мейнстрімом. Ми неодноразово згадували про міста в Криму й північніших землях України, що нагадують про Єрусалим і Святу Землю, в яких проживали нащадки її мешканців. Варто зазначити, що й в Ерец Йісраель було місто, населене вихідцями з Криму або Північного Причорномор’я. Друга книга

Ашшур і Єшурун

Назва Ассирії (Ашшур) у Торі є майже синонімом одного з варіантів імені Ізраїля – Єшурун. Обидві назви символізують здатність чути пророцтва. Назву країни Ашшур אשור можна перекласти як “я подивлюся”, чи “я побачу”; назву Єшурун ישורון‏ – як “вони побачать” (тобто побачать належне збутися). Обидва імені також асоціюються зі словом “яшар” ישר – “прямий”, (“праведний”,

Місто, яке чує Бог

До складу Кримського ханства входила Буджацька орда, місцем проживання якої був Буджак – причорноморська, південна частина Бессарабії у межиріччі Дунаю й Дністра; нині це південна частина Одеської області. В перекладі з турецької bucak означає “кут”. Як і в Криму, найбільш потужні й стратегічно важливі фортеці цього краю належали Османській імперії. Однією з найукріпленіших твердинь Буджака

Країна сарацинів на Поділлі

На деяких мапах України XVI – XVII ст. можна побачити регіон, що іменується Codimia (Кодимія). Це південь Поділля – південні частини Вінниччини та Кіровоградщини, північна частина Одещини та північно-західна Миколаївщина. Є припущення, що ця назва походить від невеличкої річки Кодима. Деякі дослідники пояснюють, що слово “Кодимія” означає пустище чи незаселене місце. Історики зазначають, що слово

Кримський виноградник

Що таке виноградник? На думку мудреців і коментаторів Тори виноградник (керем) – це духовна школа. З отриманих плодів винограду роблять вино – а це символ Тори. Вино – вогонь у воді, вода – символ знань, вогонь – наснаги. Знамениту Явненську академію – юдейську духовну школу, засновану в І ст. у місті Явне в Ерец Ісраель