Харківські караїми на сторінках часопису Извѣстія Караимскаго Духовнаго Правленія за 1917 р.

СПИСОКЪ газзановъ, шамашей и габбаевъ, подвѣдомственныхъ Таврическому и Одесскому Караимскому Духовному Правленію. г. Харьковъ Настоятель Кенасы – Старшій Газзанъ Маркъ Эліезеровичъ Фенерли. *) *) Скончался 31 марта т. г. Шамашъ Моисей Исааковичъ Топалъ. Габбай Исаакъ Марковича Иликъ. (Куз­нечная ул., табач. фабр.) Маркъ Моисеевичъ Кальфа. табач. фабр. Извѣстія Караимскаго Духовнаго Правленія. N 1. 1917. С. 8.

М. М. Кальфа

М. М. Кальфа (Некрологъ) 27-го Августа въ г. Харьковѣ скоропостижно скончался уважаемый дѣятель караимскаго народа, гевиръ Харьковской общины, Маркъ Моисеевичъ Кальфа. Покойный пользовался среди караимовъ большимъ уваженіемъ, какъ прекрасный человѣкъ и покровитель всѣхъ добрыхъ національныхъ начинаній. Вотъ почему смерть его вызвала чувство глубокаго сожалѣнія среди всѣхъ караимскихъ общинъ. Семья покойнаго получила телеграммы съ соболѣзнованіемъ со

Харківські караїми на сторінках часопису Извѣстія Караимскаго Духовнаго Правленія. N 1. 1918

На шпальтах 1 числа журналу Извѣстія Караимскаго Духовнаго Правленія за 1918 р., що видавався в Євпаторії, чимало матеріялів було присвячено караїмам Харкова. Наводимо їх мовою оригіналу. Караимскимъ Общинамъ Караимское Духовное Правленіе, печатая нижеприводимое письмо почтенной Харьковской Общины на страницахъ своего органа, полагаетъ, что такой способъ является наиболее надежнымъ для всеобщаго ознакомленія съ содержаніемъ означенного письма,

Газзан Мордехай Фенерлі: “Наша релігія у своїх основних законоположеннях нічим не відрізняється від юдейської”

Газета “Утро”, 15.10.1913. Стаття харківського газзана Мордехая Еліезеровича Фенерлі була відповіддю на так званий “кривавий наклеп” – викликане справою Бейліса й розслідуванням вбивства підлітка Андрія Ющинського звинувачення равіністічних юдеїв у ритуальних вбивствах та вживанні людської крови. “Наша релігія у своїх основних законоположеннях нічим не відрізняється від юдейської. Якби ті люди, які мають схильність вірити в

Харківська караїмська громада в 1920-ті роки

В умовах раннього радянського режиму з його атеїстичною ідеологією харківські караїми, наскільки це було можливим, намагалися зберегти віру й звичаї предків. Розгляньмо історію взаємин харківських караїмів з радянською владою в нетривалий період існування караїмської громади в Харкові в даний період. У квітні 1923 року вийшла інструкція наркоматів юстиції та внутрішніх справ «Про порядок реєстрації релігійних

Преса про закриття кенаси. 1929

16.06.1929 ризька російськомовна газета “Сегодня” в своєму №165 терміновою новиною повідомила, що ц̶а̶р̶ ̶Н̶а̶в̶у̶х̶о̶д̶о̶н̶о̶с̶о̶р̶ Всеукраїнський ЦВК ухвалив рішення закрити харківську караїмську кенасу, 10 синагог та 15 церков. Незабаром і харківський журнал Всесвіт розмістив фото з підписом: “Караїмська кенаса в Харкові, на Подільському пров., що її за бажанням робітників перетворюється на клюб”. Всесвіт: ілюстрований журнал. Харків,

Новина про освячення караїмської синагоги у Харкові. 1893

Крымский Вестник, №264, 01. 12. 1893

Крамниця Самійла Пріка

Тютюнова крамниця Самійла Ісаковича Пріка на Миколаївському (Конституції) майдані та повідомлення про його смерть в Бахчисараї в газеті “Южный край” за 03.10.1917. Будівля на розі майдану зі Старомосковською вул. (нині Московський проспект), де містився магазин, була зруйнована в роки Другої світової війни, а в повоєнні роки на її місці зведений багатоповерховий будинок, де раніше була

Фонтан Каскад і його творці

Архітекторка Ганна Степанівна Маяк, інженер Федір Ісаакович Савускан, та їх спільний архітектурно-ландшафтний витвір – фонтан Каскад у саду Шевченка, що з 1955 по 2019 рік був одним із символів Харкова.

Театральний режисер Михайло Авах

Михайло Веніамінович Авах (1903-1973) Театральний режисер, сценарист, викладач режисури, лавреат Державної премії. 25 років керував одним із найкращих в СРСР театрів музичної комедії, 10 років очолював театр опери. Співавтор (разом із Леонідом Аароновичем Юхвідом) і перший постановник “Весілля в Малинівці”, співавтор лібретто”Сорочинського ярмарку”. Вихідець із старовинної харківської караїмської родини. Дякуємо за фото директорові та головному