Генеза ґенізи

Традиція влаштовувати ґенізи при кенасах та синагогах походить від одного з тлумачень віршу з тижневого розділу Рее. При майже кожній караїмській кенасі передбачене спеціяльне приміщення – ґеніза, що в перекладі означає “сховище”; вона розташовується на горищі чи просто в підсобці при караїмській кенасі або равіністичній синагозі. Туди поміщали сувої Тори, сидури та інші тексти, де

Вам з лимоном чи з яблуком?

На прикладі тлумачення одного вірша Тори можна побачити світоглядну різницю між равіністичними юдеями й караїмами.  Одна з заповідей, даних у тижневому розділі Емор, стосується святкування Суккоту:  “А п’ятнадцятого дня сьомого місяця, коли ви збираєте врожай землі, будете святкувати свято Господнє сім день; першого дня повний спочинок, і восьмого повний спочинок. І візьмете собі першого дня

Бесамім

Авдала – благословення, яке читається по закінченні шаббата. Авдала ніби проводить межу між днем суботнім та буднями, що настають після закінчення суботи. Саме слово הַבְדָּלָה перекаладається як “розділення”. У ході авдали у караїмів є звичай нюхаюти бесамім – пахощі. Це дуже давня традиція, яка є й у юдеїв-раввіністів. Ось що сказано про нюхання бесамім під

Свята мова

У караїмській традиції біблійний іврит прийнято називати святою мовою. Наприклад, в катехизисі Якова Веніаміновича Дувана (Катехизис. Основи караїмського закону), виданому в Санкт-Петербурзі в 1890 р., читаємо: “Оскільки Заповіт написаний і даний нам давньоєврейською мовою, то ця мова називається священною мовою (לשׁוֹן הקּדשׁ).” (С.47). Традиція так іменувати мову Святого Письма відома з Талмуду. Зокрема, в трактаті

Чому караїми не святкують Хануку?

Це питання часто задають єврейські друзі й знайомі, тож варто на нього відповісти. Коротко кажучи – тому, що караїми відзначають лише свята, заповідані в ТаНаХу. Кажучи розлогіше, варто зауважити, що події Хануки також відображені в Біблії, в книгах Макавеїв, які належать до числа неканонічних книг. Тобто таких, достовірність яких є під сумнівом, і відтак вони

Кетер Тора

Вислів כתר תורה “кетер Тора” – “корона Тори” – зустрічається в Мішні, у відомому трактаті Піркей Авот (“Повчання батьків”) з розділу Незікін. Там в 1:13 наведені слова Гілеля, представника фарисейського юдаїзму, одного з найбільших юдейських віровчителів епохи Другого Храму: “Той, хто піклується про те, щоб ім’я його стало відомим, залишається [взагалі] безіменним; той, хто не

Хода по колу

Караїмську традицію відзначення свята Сімхат-Тора докладно описав Мойсей Якович Фіркович (1846-1918), онук Авраама Самуїловича Фірковича в укладеному ним катехизисі “Караимский катехизис вкратце”. Мелитополь, 1915. “Свято Сімхат-Тора в кенасі Ми, караїми, відзначаємо Сімхат-Тора в кенасі таким чином: В день Сімхат-Тора, після богослужіння, газан виймає з гехалу Сефер-Тора й читає парашат Везот до Ваяал Моше, тоді підходить

Газзан – слово з Талмуду

Як відомо, голова караїмської громади та людина, яка веде службу, у караїмів називається газан. Менш відомо, звідки походить це слово. “У перші століття нашої ери керівник єврейської синагогальної громади називався “доглядачем”. “Хазан” арамійською і на івриті, від арамійського дієслова “хаза” – дивитися. Тільки в цьому значенні це слово вживається в Мішні й Талмуді. Наприклад, про

Must-read караїмів Чуфут-Кале

Перу Самуїла Шемарьєвича Піґіта, старшого газана катеринославської кенаси, відомого проповідника й письменника, належать дуже цікаві спогади про життя караїмів Чуфут-Кале. Вони друкувалися на поч. ХХ ст. в часописі “Караїмське життя” (“Караимская жизнь”) під назвою “Дні минулі”. Власне, це уривки з його книги “Іґґерет нідхе Шемуель” (“Листи розгубленого Шемуеля”), перекладені з лешон кодеш (біблійного івриту) російською

Акроніми у караїмів

Можна припустити, що акроніми (псевдоніми-абревіатури імен) у караїмів були запозичені з аналогічної практики у равіністів, а у них – з каббалістичного методу тлумачення Тори. На думку равіністів, окрім Письмової Тори і Усної Тори, є ще й Прихована Тора, одним із способів прочитання якої є створення акронімів із перших або останніх літер кожного слова речення в