У пошуках караїмських слідів у Дамаску (Враження від подорожі)

Хаджи Серайя Шапшал Однією з головних цілей моєї минулорічної подорожі до східних країв були відвідини Сирії, зокрема її столиці Дамаску – одного з найстаріших міст світу, згадку про яке можна знайти вже на початку книги Буття (XV,2). Понад усе мене вабило бажання знайти там бодай якісь сліди існування караїмів. По перебуванню в Стамбулі, Бурсі, й

Караїми СРСР в етнічному відношенні

С. М. Шапшал  І  Караїми Радянського Союзу належать до найменших народів. Їх налічується близько 8000 осіб (нині близько 2000, прим. упорядника). Внаслідок цього, рідко з ними зустрічаючись, мало хто має щодо караїмів чітке уявлення. Народ цей часто називають за віросповіданням, колись прийнятим їхніми предками. Це, мабуть, служило досі причиною того, що дослідники підходили до питання

Про перебування Богдана Хмельницького та його сина Тимофія в Криму

С. М. Шапшал Караїми в Криму здавна мали звичай наприкінці своїх молитовних книг відзначати події особливої важливости, що відбулися того чи іншого року. В одній з таких молитовних книг, надрукованій у 1528 р. у Венеції, що належала якомусь Каракашу з Бахчисараю, ми зустріли запис, що відноситься до перебування в Криму у хана Іслама Гірея III

Кілька слів про караїмських князів Челебі та їх освітню діяльність

С. М. Шапшал (До 200-річчя появи в Криму першої друкованої книги) По смерті Єлеазара у 1433 р. не зустрічаємо вже жодного хоча б скільки-небудь видатного володаря з династії караїмських князів Хаджи Мусали (1). Караїмські історики малюють у похмурих фарбах життя своїх одновірців другої половини XV ст., називаючи той період епохою загального інтелектуального безвладдя та духовного